This post was originally published on this site.
До грудня 2025 року українські санкції проти “тіньового флоту” були спрямовані на власників суден – юридичних та фізичних осіб, яких легко сховати за ланцюжком офшорів. Зміни до Закону про санкції, ухвалені в липні 2025 року, перевернули цю логіку: тепер об’єктом обмежень є саме судно.
13 грудня 2025 року Президент України прийняв указ № 929/2025 про введення в дію Рішення РНБО “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”.
До безпрецедентного санкційного пакету потрапили одразу 656 суден “тіньового флоту”, які звинувачуються в тому, що використовувались росією для обходу санкцій ЄС, G7 та інших держав під час експорту нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу. Це перший, але надзвичайно важливий крок України на шляху очищення моря від сірих зон для агресора, і ось як він працює.
Від суб’єктів до об’єктів: революція в підходах
В липні 2025 року до Закону про санкції були внесені зміни: тепер обмеження можна застосувати до морських та повітряних суден. Відтоді санкційна модель у сфері судноплавства зазнала принципових змін.
Якщо раніше санкційний тиск фокусувався на власниках – юридичних чи фізичних особах, яких легко сховати за ланцюжком офшорів, то сьогодні санкції накладаються саме на судно як об’єкт права власності, що, загалом, нехарактерно для правової системи України.
Тепер зміна власника, менеджера, прапору або порту приписки не допоможе судну та його реальним власникам обійти обмеження, адже санкції накладаються на судно за його унікальним ідентифікаційним номером Міжнародної морської організації (номер IMO), який вказується у Державному реєстрі санкцій. Це означає, що обмеження прив’язуються до судна та зберігають чинність протягом його “життя” або до їхнього офіційного скасування. Нововведення докорінно змінили концепцію застосування санкцій у сфері судноплавства в Україні, роблячи їх невідворотними.
Зміст обмежень
Санкційний пакет, розрахований на 10 років, формує режим повної операційної ізоляції, що зумовлює практичну та юридичну неможливість здійснення суднозаходів до українських портів і провадження будь-якої господарської діяльності на території України.
Застосовані санкції включають:
- обмеження у вигляді блокування активів із забороною користування та розпорядження;
- повного припинення торговельних операцій і транзиту територією України;
- зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
- припинення або зупинення дії необхідних ліцензій та дозволів;
- заборони користування радіочастотним спектром України;
- запровадження додаткових заходів контролю, зокрема, санітарного та екологічного;
- а також повної заборони заходження до територіального моря, внутрішніх вод і портів України.
Критерії ризиковості запровадження санкцій проти “тіньового флоту”
Ініціатором запровадження першого санкційного пакету проти “тіньового флоту” виступила Служба безпеки України – відповідне подання до Ради нацбезпеки і оборони стало результатом моніторингу та аналізу зібраних матеріалів.
Закон про санкції передбачає, що фактичною підставою для їх застосування є встановлення факту використання суден у діяльності, що створює реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.
Зазначені критерії носять здебільшого оціночний характер, що залишає суб’єктам санкційної ініціативи та прийняття рішення певний простір для дискреції. На практиці під “приціл” органів потрапляють судна, що мають у своїй біографії ознаки ризиковості:
1. Обхід “цінової стелі”
Участь (у тому числі потенційна) суден у російських схемах для обходу західних санкцій при експорті нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу є ключовою підставою для включення судна в санкційний список. Механізм “цінової стелі” (price cap), запроваджений країнами ЄС та G7 з грудня 2022 року, обмежує ціну на російську нафту при морських перевезеннях – і саме “тіньовий флот” є головним інструментом його обходу.
2. Тип судна та характер вантажів
Мова йде про танкери, призначені для перевезення сирої нафти, нафтопродуктів або танкери-хімовози. Саме ця категорія суден є ключовою ланкою в механізмах обходу цінових обмежень на нафту і нафтопродукти, а тому підпадають під посилений моніторинг.
3. Порти заходів
Суднозахід до закритих українських портів на тимчасово окупованих територіях є, безумовно, чорною міткою для будь-якого судна. Разом з тим, “червоним прапорцем” є регулярні суднозаходи танкера до російських портів, зокрема, Новоросійськ, Тамань, Туапсе у Чорному морі та Усть-Луга, Приморськ в Балтійському.
Заходи до відкритих портів рф формально не вважаються порушенням (сподіваємось, тимчасово), але такі судна неминуче опиняються на радарах спецслужб.
Суб’єкти санкційної політики можуть справедливо підозрювати такі судна в перевезенні вантажів з порушенням міжнародних санкцій. Логіка спецорганів може зводитися до наступного: якщо судно (танкер) регулярно працює в російських портах, з високою ймовірністю воно інтегроване в логістичні ланцюжки “тіньового флоту”.
4. Маніпуляції AIS
Регулярні та невиправдні відключення AIS (автоматична ідентифікаційна система) без відповідних безпекових та навігаційних передумов, а також маніпуляції з GPS-координатами є ще одним “червоним прапорцем” для танкерного флоту. Звісно, особлива увага приділяється територіальним водам поблизу окупованого Криму.
5. Рейдова перевалка STS (Ship-to-Ship)
Якщо раніше це була стандартна логістична процедура, то сьогодні, у контексті роботи “тіньового флоту”, вона розцінюється як можливий інструмент приховування походження вантажу, наприклад, шляхом змішування російської нафти з нафтою іншого походження, обходу “цінової стелі” шляхом приховування вантажних документів.
Підвищений санкційний ризик загрожує суднам, що здійснюють перевалку з відключеною системою AIS або контактують із підсанкційними суднами при проведенні STS операцій.
Враховуючи масштаб санкційного пакету є висока імовірність, що це стало результатом роботи не лише українських спецслужб, але й успішної взаємодії із західними колегами.
Крім того, завдяки цифровізації та співпраці з міжнародними розвідувальними OSINT-агенціями, ідентифікація суден із ознаками ризиковості стає лише питанням часу.
Наслідки застосування санкцій щодо суден
Основним і найбільш очевидним наслідком санкцій є заборона заходження підсанкційних суден до територіального моря, внутрішніх вод та портів України. В умовах воєнного стану цей механізм став ще жорсткішим завдяки участі військового керівництва, адже будь-яке судно, що планує захід до українського морського порту, має бути включене до добового плану руху суден. На цьому етапі підрозділи ВМС проводять ретельну перевірку судна на предмет його причетності до порушень.
Якщо ж підсанкційне судно все ж зможе зайти до українського порту, воно буде одразу затримане (заблоковано) на період дії застосованих санкцій, що для судновласника означатиме неможливість виходу з порту та повну втрату контролю над судном.
Крім того, власники підсанкційного флоту потенційно можуть бути звинувачені у фінансуванні тероризму (ст. 258-5 КК України) або фінансуванні дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (ст. 110-2 КК України).
Підставою може слугувати сам факт регулярних заходів судна до російських портів і сплата портових зборів та інших платежів до бюджету рф, що може бути кваліфіковано як непряме надання активів для фінансування воєнних дій проти України.
Іншим негативним наслідком може стати синхронізація санкцій з країнами ЄС, США та інших держав-партнерів з метою запровадження аналогічних обмежувальних заходів, що РНБО доручила безпосередньо МЗС України. Такий механізм запроваджений Рішенням РНБО “Про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу та інших учасників Групи семи на російську федерацію і пов’язаних з нею суб’єктів”, введений в дію указом Президента від 27 червня 2025 року № 422/2025. Це створює потенційні транскордонні ризики, адже синхронізація санкційних режимів може призвести до істотного ускладнення або взагалі унеможливлення подальшої експлуатації судна в міжнародному судноплавстві.
Перспективи 2026 року
У 2026 році Україна продовжує посилювати санкційний тиск на “тіньовий флот”. На початку лютого введено в дію Рішення РНБО про санкції проти 10 фізичних і 6 юридичних осіб, зокрема компаній, що обслуговують російський танкерний флот та перевозять нафту, 12 лютого – обмеження щодо 91 морського судна, а 21 лютого – санкції проти 225 капітанів суден російського “тіньового флоту” та суб’єктів, що обслуговують його діяльність.
Тобто наразі санкційна модель демонструє комплексний підхід: до об’єктної відповідальності суден додається персональна відповідальність тих, хто забезпечує їхню роботу – від капітанів до компаній-операторів. Тіньовий флот поступово позбавляється не лише свободи пересування, а й кадрового та інфраструктурного забезпечення.
Висновок
Запровадження санкцій проти суден “тіньового флоту” стало логічною відповіддю на їх підривну діяльність. Сьогодні “бути поза політикою” в морській галузі неможливо.
Для судновласників “тіньовий флот” стає занадто дорогим і ризиковим активом, а будь-які контакти з ним перетворюються на реальні ризики отримати санкційну “чорну мітку”.
У сучасних умовах комплаєнс є елементом безпеки судноплавства нарівні з технічним станом судна та професійністю екіпажу, адже робота з “сірими” активами несе ризик назавжди втратити репутацію та залишитися за бортом легального ринку. Втім, найважливішим залишається прецедент: вперше в українській правовій системі санкція накладається на річ, а не на особу.
Тіньовий флот більше не може сховатись за офшором – судно вже в реєстрі, а номер IMO не змінити.
Сергій Неділько, адвокат, радник, керівник Одеського офісу ЮФ “Ілляшев та Партнери”