{"id":839270,"date":"2026-07-22T18:00:00","date_gmt":"2026-07-22T18:00:00","guid":{"rendered":"https:\/\/chystinovyny.com.ua\/?p=839270"},"modified":"2026-07-22T19:15:11","modified_gmt":"2026-07-22T19:15:11","slug":"%d0%bc%d0%b8%d1%85%d0%b0%d0%b9%d0%bb%d0%be-%d0%b4%d1%80%d0%b0%d0%bf%d0%b0%d1%82%d0%b8%d0%b9-%d0%bd%d0%b0-%d1%87%d0%be%d0%bb%d1%96-%d0%b7%d1%81%d1%83-%d1%87%d0%b8-%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%b5-%d0%bd","status":"publish","type":"post","link":"https:\/\/chystinovyny.com.ua\/?p=839270","title":{"rendered":"\u041c\u0438\u0445\u0430\u0439\u043b\u043e \u0414\u0440\u0430\u043f\u0430\u0442\u0438\u0439 \u043d\u0430 \u0447\u043e\u043b\u0456 \u0417\u0421\u0423: \u0447\u0438 \u0441\u0442\u0430\u043d\u0435 \u043d\u043e\u0432\u0438\u0439 \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043a\u043e\u043c \u0441\u0438\u043c\u0432\u043e\u043b\u043e\u043c \u0456\u043d\u0448\u043e\u0457 \u0430\u0440\u043c\u0456\u0457?"},"content":{"rendered":"
\n

\n\t Відколи учасники картонкового майдану почали скандувати на площах українських міст не лише<\/span> “за повернення Федорова”<\/em>, а й<\/span> “за відставку Сирського”<\/em>, найбільш обговорюваним у суспільстві питанням стало – чи відбудуться зміни в керівництві армії?<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Президент Володимир Зеленський зберігав інтригу кілька днів. Хоч і звітував у<\/span> соцмережах<\/span><\/a> про перебіг кастингу на головкома (тобто про зустрічі з комбригами, комкорами, командувачами і їхніми заступниками).<\/span>\n<\/p>\n

\n\t В фінальному шорт-листі<\/span> опинилися пʼятеро кандидатів<\/span><\/a> – командувач обʼєднаних сил Михайло Драпатий, командувач десантно-штурмових військ Олег Апостол, командири корпусів Андрій Білецький, Денис Прокопенко, Ігор Оболєнський.<\/span>\n<\/p>\n

Реклама:<\/p>\n

\n\t Майже опівночі 21 липня Зеленський нарешті<\/span> перервав мовчанку<\/span><\/a>:<\/span> “<\/em>Визначив, що новим головнокомандувачем Збройних сил України стане Михайло Драпатий”.<\/em>\n<\/p>\n

\n\t “Із тих кандидатів, про яких говорили медіа, Драпатий є найкращим варіантом”,<\/em> – говорить УП один з офіцерів, чий командувач корпусу також входив у розширений шорт-лист, але не став головкомом.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Головне щоб через пів року його самого не обливали брудом. Бо війна це довга і важка праця, а ЗМІ роблять з нього надгероя який відразу все змінить. Так не буде<\/em>“, – додає він.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Українська правда” розбиралася, як військові ставляться до призначення Драпатого головнокомандувачем, яку команду він заводить із собою, які очікування у військових і суспільства від ротацій у керівництві армії, і чи знайдеться в цій історії місце для ексміністра оборони Федорова.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Що відомо про Михайла Драпатого, і як до нього ставляться військові<\/span>
\n<\/h2>\n

\n\t Послужний список 43-річного Драпатого ледь не ідеальний.<\/span> Він – кадровий військовий, генерал-майор із бойовим досвідом, кавалер ордена Богдана Хмельницького.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Людяний”, “слухає і чує підлеглих”, “врівноважений”, “швидко ухвалює рішення”, “однаково<\/em> дякує за роботу і солдату, і генералу<\/em>” – так у розмовах із УП характеризують Драпатого рядові й командири, які перетиналися з ним на фронті.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Лише один з десятка співрозмовників УП скептично налаштований щодо призначення Драпатого головкомом.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Я не очікую ніяких трансформацій, бо Міша – військовий старої формації. Він приємний в спілкуванні, адекватний, навіть героїчний. Але це буде Залужний 2.0. Зараз він почне міняти команду Сира<\/em> (Сирського – УП)<\/span>. Зайдуть нові люди, але вони будуть з того самого інституту.<\/em>\n<\/p>\n

\n\t Через пів року ви побачите: нічого не зміниться, про*оби залишаться. Драпатий нічого не планує сам. Не має власної ініціативи й не генерує ресурси. На посаді командувача Обʼєднаних сил він просто брав листи із запитами від комкорів і перекидав їх на Сирського. От і вся діяльність”,<\/em> – пояснює УП високопоставлений представник одного з корпусів.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Новий головнокомандувач служить у ЗСУ з кінця девʼяностих, відколи вступив до Харківського інститут танкових військ. Після закінчення вишу приєднався до 72-ої окремої механізованої бригади.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t На початку російсько-української війни Драпатий командував батальйоном у 72-ій, який брав участь у звільненні Маріуполя.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t У багатьох українців він якраз асоціюється із проривом на БМП через ворожі барикади в місті 9 травня 2014 року.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Після виконання завдань у Маріуполі підрозділ мав відійти на визначені позиції, які ми займали по периметру міста. Під час руху механік-водій кричить: “Товаришу майор, там барикади, що робити?”. Я кажу: “Діма, газу!”. Так БМП-2К стала літаючою”,<\/em> – згадував головнокомандувач в інтерв’ю<\/span> Ukra<\/span>ї<\/span>ner<\/span><\/a>.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Влітку того ж року підрозділи 72-ої бригади опинилися в оточенні на Луганщині – поблизу українсько-російського кордону. Цей епізод АТО увійшов в історію під назвою<\/span> “Ізваринський котел”<\/span><\/a>.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Росіяни безперервно “крили” українські підрозділи з артилерії. На початку серпня Драпатий під обстрілами вивів 260 бійців з оточення. Під командуванням офіцера військові здолали близько 160 кілометрів.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Ніколи не забуду, як з оточення виїжджала колона бійців, якими командував Михайло Васильович. Він їхав на БМП – втомлений, але гордий і щасливий. Люди плакали від щастя, бо їм вдалося вийти. А вдалося завдяки силі духу і відповідальності Драпатого”,<\/em> –<\/span> розповідає УП начальник центру розвідки 11-го армійського корпусу Олександр Вдовиченко.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t У 2014-му Вдовиченко був заступником начштабу, а впродовж 2021-2022 років – комбригом 72-ої. На нинішній посаді перетинався з Драпатим, коли той керував ОТУ “Луганськ”.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Упродовж<\/span> 2016-2019 років<\/span> Драпатий очолював<\/span> 58-му окрему мотопіхотну бригаду. Тоді 58-ма воювала в районах Авдіївки та Бахмутської траси на Донеччині.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Після командування бригадою Драпатий розпочав дворічне навчання в Національному університеті оборони імені Івана Черняховського. Як найкращий слухач<\/span> отримав у 2021-му нагороду<\/span><\/a> від тодішньої посолки Великої Британії в Україні Мелінди Сіммонс – меч королеви Єлизавети.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Повномасштабне російське вторгнення Драпатий зустрів у статусі заступника командувача Обʼєднаних сил Сергія Наєва. В перші місяці великої війни очолював угруповання військ “Південь”<\/span>, що зупинило просування російської армії у напрямку Кривого Рогу.<\/span> Під час деокупації правобережжя Херсонщини новопризначений главком керував<\/span> угрупованням військ “Херсон”.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t У травні 2024-го ексглавком Олександр Сирський призначив Драпатого командувачем ОТУВ “Харків”, щоб стабілізувати ситуацію після початку російського наступу в напрямку<\/span> Липців та Вовчанська<\/span><\/a>. Тоді російський наступ углиб Харківщини вдалося спинити. Паралельно Драпатий працював заступником начальника Генштабу ЗСУ з підготовки військових.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Восени того ж року генерала відрядили командувати ОТУ “Луганськ”, яке відповідало за Сіверськ, Часів Яр і Торецьк.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Офіцерам з ОТУ він запамʼятався, перш за все, тим, що вимагав від комбригів чесних доповідей.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Михайло Васильович уміє оцінювати результати. Сьогодні зробив погано – отримав пістона. Завтра вдалося зробити краще – отримав позитивну оцінку. Він уміє оцінювати фахові здібності військових. На його думку, управління може очолити і молодший лейтенант, а не обовʼязково бувалий полковник.<\/em>\n<\/p>\n

\n\t З мінусів – іноді тягає за собою п’явок з минулого життя, але в малому відсотку, як на мене”,<\/em> – не під запис каже УП офіцер, який підпорядковувався Драпатому в ОТУ “Луганськ”.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Драпатий ніколи не ставив безглуздих задач. Коли заслуховував доповіді командирів під час планування операцій, завжди шукав шляхи, як реалізувати задачу з найменшими втратами.<\/em>\n<\/p>\n

\n\t Був випадок із батальйоном 24-ої бригади, який стояв у Часовому Яру. Воїни були у критичній ситуації, потрібно було терміново виводити особовий склад та перегрупуватися. Драпатий зреагував і зміг добитися через Генштаб перегрупування”,<\/em> – розповідає УП полковник Олександр Вдовиченко.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Із листопада 2024-го до початку червня 2025-го Драпатий був командувачем Сухопутних військ. Паралельно він<\/span> командував ОСУВ “Хортиця”, що<\/span> відповідало за значну частину фронту від Запоріжжя до Харківщини<\/span> (пізніше воно називалося “Дніпро”). Щоправда,<\/span> у доволі обмеженому форматі, бо всі ресурси і резерви були в руках головкома.<\/span> Майже весь<\/span> час<\/span> на посаді глави КСВ пробув у відрядженні – у зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t За цей<\/span> період<\/span> відбулося два гучні скандали з російськими ударами по полігонах ЗСУ. На початку березня 2025-го росіяни вдарили балістичною ракетою по українських бійцях під час<\/span> шикування<\/span><\/a> у військовій частині на Дніпропетровщині. Драпатий тоді призначив незалежну перевірку за участі військової контррозвідки.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Я вимагатиму найсуворішого покарання. Тих, хто роками війни продовжує халатно та формально виконувати свої обов’язки, тих, хто “затягує” військових у застарілі процедури, нехтуючи їхньою безпекою, тих, хто самостверджується не в бою, а гноблячи підлеглих, – усі вони ганьблять Збройні сили України”,<\/em> – заявив командувач.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Наступного разу, 1 червня 2025-го, росіяни обстріляли навчальний підрозділ Сухопутних військ ЗСУ (також на Дніпропетровщині). Загинули<\/span> більше десяти військових, отримали поранення – понад 60<\/span><\/a>.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Після другого інциденту Драпатий подав рапорт про відставку і<\/span> взяв особисту відповідальність<\/span><\/a> за загибель військових. Після розмови з президентом офіцер<\/span> заявив<\/span><\/a>, що залишається у строю.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t За кілька днів Зеленський<\/span> призначив<\/span><\/a> Драпатого командувачем обʼєднаних сил.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t В той момент малопомітна стороннім спостерігачам напруга між Драпатим і Сирським почала<\/span> переростати в серйозний конфлікт<\/span><\/a>.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “На зустрічі з президентом Міша розповів про непорозуміння з Сирським і Гнатовим. І сказав Зеленському: “Може, нам час обмінятися номерами і почати спілкуватися напряму?”. Після цього “пармезан” (Сирський – УП) почав бомбити і блокувати Драпатого – призначати перевірки, розслідування, виписувати догани”,<\/em> – на умовах анонімності каже УП співрозмовник, якому відомі деталі тієї зустрічі.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Лише за останні пів року комісії Генштабу приїжджали перевіряти діяльність Драпатого вісім разів, стверджує УП джерело в Командуванні обʼєднаних сил (КОС).<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Одна комісія приїждає – нічого не знаходять – повертаються. Наступна приїжджає – знаходить дрібні нюанси в документах – Сирський виписує догану. За пів року Драпатий отримав аж три догани. Сирський робив усе, щоб Михайло здавався проблемним. І ще максимально блокував публічність – забороняв давати інтервʼю, коментарі”,<\/em> – додає співрозмовник УП у КОС.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Наприкінці вересня 2025-го, як писала УП,<\/span> Сирський розформував ОСУВ “Дніпро” (колишнє “Хортиця”), яким командував Драпатий.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Після ліквідації ОСУВ “Дніпро” Драпатий разом із командою перемістився на схід. Зона його відповідальності зменшилася приблизно вдвічі – до частини Сумщини та Харківщини.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Один із співрозмовників УП серед досвідчених військових називав це<\/span> “способом прибрати конкурента”<\/em>.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Найбільшою операцією, до якої був дотичний Драпатий на посаді командувача Обʼєднаних сил, стало<\/span> повторне відбиття та зачистка Купʼянська восени 2025-го<\/span><\/a>.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Версії, хто саме доклався до цієї операції більше – Драпатий чи командир корпусу НГУ “Хартія” Оболєнський (який також розглядався у довгому списку кандидатів на головкома), різняться.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t З того, що точно відомо – Драпатий утворив ТГР “Купʼянськ”, яке відповідало безпосередньо за зачистку міста.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Члени команди Драпатого переконували УП у його вирішальній ролі в цій операції – мовляв, як би не він, нічого б не вдалося. Тоді як співрозмовники УП, які не надто прихильні до Драпатого, але добре ознайомлені з перебігом Купʼянської операції, запевняли УП: все, що робив Драпатий для цієї операції, так це час від часу цікавився про її перебіг.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Драпатий дзвонив по корпусах, бригадах і питав: “Ну, шо ви, хлопці? Шо так довго? Давайте швидше! Що ви так довго?”<\/em> – пригадує наш співрозмовник.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Читайте також:<\/strong> “Куп’янськ ваш”. Що передувало відбиттю стратегічного міста на Харківщині та в чому секрет операції<\/strong><\/a>\n<\/p><\/blockquote>\n

\n\t В протистоянні Сирського-Федорова на початку липня цього року Драпатий<\/span> публічно підтримав Федорова<\/span><\/a>.<\/span> Він назвав колишнього урядовця<\/span> “партнером війська у Міноборони”<\/em>, який<\/span> “не лише забезпечував потреби, а й вимагав змінювати підходи, швидше ухвалювати рішення і підтримувати тих, хто готовий брати за них відповідальність”<\/em>.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Федоров також підтримує Драпатого. Як відомо УП від співрозмовників у політичних колах, під час зустрічей із президентом упродовж останнього тижня ексміністр оборони наполягав на призначенні головкомом саме Драпатого.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Начальник Генерального штабу – десантник<\/span>
\n<\/h2>\n

\n\t Основна інтрига після призначення Драпатого зберігалася навколо двох питань – хто ж стане новим начальником Генерального штабу (НГШ), по суті, другою людиною у війську після головкома, та чи дозволить Офіс президента зібрати Драпатому свою команду?<\/span>\n<\/p>\n

\n\t З одного боку, де посада НГШ, яка передбачає відповідальність за планування, застосування військ та їхній розвиток – а де Офіс президента, політично-бюрократична інституція?<\/span>\n<\/p>\n

\n\t З іншого, у час повномасштабної війни саме НГШ, як обізнана з ситуацією на полі бою людина, їздить у складі української делегації на перемовини з партнерами. Саме тому генерал-лейтенанта Андрія Гнатова, разом із заступником голови ОП Павлом Палісою, можна було часто побачити на фотографіях із закордонних поїздок.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t До речі, до честі Гнатова, щонайменше від двох комбригів УП чула, що до нього завжди можна було додзвонитися та попросити про допомогу. Від неможливості терпіти “до*оби” вищого командування до необхідності віддати негайний наказ на вихід з населеного пункту.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Жодного разу ми не чули від комбригів, що в критичній ситуації вони хотіли б набрати Сирського.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Повертаючись до нового НГШ: виходячи з логіки, що начальник Генштабу має опікуватися війною та перемовинами, співрозмовники УП припускали, що на цю посаду призначать Володимира Горбатюка – генерал-майора, який раптово потрапив у список тих, з ким цього тижня проводив консультації президент. Горбатюк був заступником Гнатова, який прицільно відповідав за<\/span> взаємодією з НАТО, зокрема за поставками зброї, спільні навчання тощо.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Кандидатів на посаду в принципі було небагато, як переказують УП співрозмовники у війську. В усіх, хто цього тижня приїжджав на консультації, президент запитував, хто ж має стати НГШ.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Всю інтригу по обіді 22 липня обірвав сам президент, заявивши, що разом з новим головкомом Драпатим та тво. міністра оборони Євгеном Хмарою вони обрали начальником Генштабу колишнього командувача ДШВ –<\/span> Ігоря Скибюка<\/span><\/a>.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Можливо, це була компромісна кандидатура, яка мала б збалансувати людяного Драпатого кимось різкішим і в той же час задовольнити “крило десантників”. Які цього разу не отримали посаду головкома.<\/span>\n<\/p>\n

\n \"\u0406\u0433\u043e\u0440<\/p>\n

Ігор Скибюк – другий справа, між Михайлом Драпатим та Павлом Палісою<\/p>\n

\n джерело – telegram канал Zelenskiy \/ Official\n <\/p>\n<\/p><\/div>\n

\n\t Що відомо про Ігоря Скибюка? Це 49-річний генерал-майор, кадровий, істинний “ДШВ-шник”. Спокійний, виважений, дисциплінований офіцер.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Скибюк недовго командував Десантно-штурмовими військами – півтора роки. Він прийшов на зміну епосі жорсткого та “затягнутого” Максима Миргородського та командував десантниками до поверненнях Генштабу Апостола.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Однак саме на ці півтора роки припала одна з ключових подій у житті десантників – Курська наступальна операція.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Разом з головкомом, який був ідеологом Курська, Скибюк командував масштабним наступом Сил оборони на територію Росії влітку 2024-го. Цей наступ почався, як зухвала та успішна операція, а закінчився через проблеми з плануванням та логістикою, перенесенням фронту на територію Сумської області та врешті розростанням 20-кілометрової буферної зони противника вздовж кордону.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Після практично повного стихання бойових дій на території Росії Сирський перевів Скибюка в Генштаб. І з того часу – про нього майже нічого не було чути.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Драпатий зі свого боку доволі помірковано привітав Скибюка з призначенням:<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Ми познайомилися з Ігорем Скибюком у 2022 році на Півдні України, коли з одного командного пункту керували операцією зі звільнення Херсонщини. Відтоді знаю його як командира, якому можна довіряти в складних обставинах і покладатися на його рішення, досвід та внутрішні принципи.<\/em>\n<\/p>\n

\n\t За час його командування в ДШВ виросли сильні командири, серед яких Олег Апостол, Дмитро Волошин, Євген Ласійчук, Святослав Заєць, Еміль Ішкулов, Андрій Ткачук та багато інших”.<\/em>\n<\/p>\n

\n\t Цікаво, що в переліку підопічних Скибюка знайшлося місце для<\/span> Еміля Ішкулова<\/span><\/a> – колишнього комбрига 80-тки, який влітку 2024-го<\/span> відмовився вести свою бригаду на Курщину<\/span><\/a>. Після цього його буквально “заховали” у гущавині війська, записавши в категорію нелояльних до Сирського.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Інший приклад: один зі співрозмовників УП, офіцер вищої ланки, який на тлі відставки Федорова написав рапорт на звільнення, повідомив нам, що після призначення Драпатого вирішив залишитися у війську.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Цікаво, чи збере Драпатий у свою команду революціонерів, які в часи попереднього головкома опинилися за бортом? І чи зможуть вони показати результат?<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Чого очікують від Драпатого?<\/span>
\n<\/h2>\n

\n\t Драпатий отримав величезний кредит довіри та сподівань від суспільства.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Драпатий – головком”, “Драпатий = перемога”, “Воювати мають не дрони, а люди”, “З Драпатим – переможемо”, “Драпатий – головком, Федоров – МО”.<\/em>\n<\/p>\n

\n\t Серед військових, які підтримували протести, навіть пройшла невелика хвиля обурення: мовляв, усі ті, хто зараз пишуть прізвище Драпатого на картинках, збираються у військо? Усі, хто вважають, що воювати мають дрони, знають, що ними фізично має управляти людина?<\/span>\n<\/p>\n

\n\t З великою ймовірністю, люди, які підтримували Драпатого – як військові, так і цивільні – знають про нього не так і багато (за виключенням епізоду з прольотом БМП-2 над барикадами в Маріуполі).<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Що буде з ТЦК, і чи зміниться місячний план по кількості мобілізованих? Чи виступатиме Драпатий за зменшення кількості заброньованих громадян? Чи розформують\/видозмінять штурмові полки? Чи будуть Сили оборони далі проводити наступальні дії на деяких напрямках чи ж навпаки, перейдуть у повну оборону?<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Це все те, що нам, військовим, суспільству, журналістам тільки доведеться дізнатися. І не факт, що відповіді на ці запитання сподобаються всім, хто писав прізвище Драпатого на картонках. Бо вирішення цих проблем значно складніше за конфігурацію “людяного головкома”.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t “Нарешті всі, хто не йшов служити через “мʼясника” Сирського, зможуть долучитися до ЗСУ!”, –<\/em> ще один популярний нині вислів серед військових, які коментують вимоги та очікування цивільних.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Насправді ж військовим, як розповідають вони в розмовах з УП, замало від головкома лише людяності.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Їм потрібне завершення епохи “<\/span>чайка-менеджменту<\/span><\/a>“, підвищення швидкості адаптації до змін на полі бою, збільшення зарплат – особливо на тиловій службі, прогнозоване поповнення з навчальних центрів, а не лише батальйонів резерву, вирішення питань зі штурмовими полками, зменшення небойових втрат, збільшення втрат противника тощо.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Уся армія, як писала у своєму<\/strong> нещодавньому тексті УП<\/strong><\/a>, тримається на плечах ініціативних та сильних командирів, які витягують на собі корпус або бригаду. А не на дієвій та сильній системі.<\/strong>\n<\/p>\n

\n\t “Драпатому буде дуже тяжко зараз. Розуміючи всі ці кулуарні ігри і підводні камені, які, на жаль, стали невідʼємною частиною армії, Михайлу Васильовичу хотілось би побажати витримки і холодної голови”,<\/em> – говорить УП один з комбригів, які кілька років як пішов зі своєї посади.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t У той же час, представляючи Драпатого у своєму вечірньому відеозверненні, президент доволі розмито окреслив, які саме задачі він визначив новому головкому.<\/span>\n<\/p>\n

\n\t Зафіксуємо ці очікування для історії:<\/span>\n<\/p>\n